вторник, 10 апреля 2012 г.

Групи тиску та лобіювання в Інтернеті.

                                                                                                                                        

Кожен квартал Facebook і Google витрачають все більш значні суми на лобізм у Вашингтоні. За третій квартал поточного року відрахування обох компаній були рекордними - вони зафіксовані в особливій базі даних Сенату США. Так, за три місяці Google витратила на ці цілі $ 2,38 млн, це практично вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Для порівняння, у другому кварталі компанія перерахувала законодавцям $ 2,08 млн, а за весь минулий рік пішло $ 5,2 млн.
Google сконцентрувала зусилля на патентній реформі, захисту конфіденційних даних, законопроекту щодо відкриття нових робочих місць (The American Jobs Act), праві інтелектуальної власності в міжнародних угодах, правових основах інтернет-реклами, кібербезпеки, поновлюваних джерел енергії, свободі самовираження і захисту від цензури, «відкритості і конкурентної боротьби на ринку онлайн-сервісів», обробки даних, податкової реформи, вільної торгівлі та широкосмугового доступу. Як відомо, патентне право є одним із пріоритетних у діяльності Google - саме портфоліо патентів стало найбільш важливим компонентом при поглинанні компанії Motorola. Зокрема, представники Google заявляють: «Ми хочемо допомогти законодавцям зрозуміти наш бізнес, і роботу, яку ми проводимо для того, щоб інтернет залишався відкритим, щоб інновації отримували достатні стимули і створювалися нові економічні можливості. Частиною цього процесу є лобіювання». Що цікаво, Google обійшов Microsoft за витратами на власне лобі. У першому кварталі 2011 року Microsoft віддала зі своєї кишені $ 1,72 млн. власним представникам в конгресі США. Компанія вже офіційно заявила про те, що уклала контракти з 12 додатковими конторами, що надають подібні послуги.
Що стосується соціальної мережі Facebook, то її витрати куди скромніше. Але факт збільшення витрат залишається фактом. Області, в яких керівництво Facebook намагається впливати, такі: міжнародна регуляція софтверних компаній, обмеження на доступ до Інтернету урядами інших країн, реформа патентної системи, онлайн безпеку, приватність, діалог з Білим Домом/сенатом/ урядом про те щоб глибше і ширше використовувати соціальні медіа в спілкуванні з населенням, а так же зовсім конкретна область - лобіювання адміністрації штату Орегон, де намагаються збільшити будівництво електростанцій і водонасосних станцій для того щоб збільшити приплив технологій і капіталу (Facebook відкрив там новий «зелений» дата-центр в квітні цього року).
 Соціальна мережа, як і інші великі і активні компанії зміцнює свої зв'язки з урядом США, в квітні навіть було проведено спеціальну нараду з Бараком Обамою на його території. Facebook, як і Google, так само недавно заявив про наймання декількох компаній, що займаються лобіюванням, для досягнення більшого ефекту на витрачений долар.
Окремо на замовлення політичних структур лобізмом в Інтернеті займаються великі PR-агентства. Кампанії по відмиванню репутацій авторитарних режимів стали більш витонченими. Щоб маніпулювати громадською думкою, лобісти вдаються до більш прихованих прийомів. Вони готові нейтралізувати будь-яку критику. Лобісти з фірми «Белл Порттінгер» нещодавно розкрили інформацію, що можуть сортувати статті на інтернет-ресурсах «Гугл» та «Вікіпедія», відсіваючи негативну інформацію про клієнта. «Белл Порттінгер» - одна з великих піар-компаній у Великобританії - має відношення до лорда Тімоті Беллу, британського піарника, який отримав популярність, будучи радником Маргарет Тетчер в ході трьох її виборчих кампаній. Через Інтернет лобістські групи створюють сприятливий імідж для діючих політиків, а так же цілих держав. За інформацією газети «Індепендент», піарники «Белл Порттінгер» допомогли переконати Євросоюз у тому, що Білорусь прихильна курсу реформ. Європейський союз навіть скасував заборону на в'їзд білоруського президента Олександра Лукашенка, але країна повернулася на колишній шлях, про що свідчило переслідування лідерів та активістів білоруської опозиції.
Більш того, недавно, державний секретар США Хілларі Клінтон повідомила про те, що США виділяють по лінії Держдепартаменту як мінімум 25 мільйонів доларів щорічно на підтримку блогерів та інтернет-активістів в «авторитарних країнах». Також був анонсований запуск офіційного «мовлення» через Twitter  китайською, російською та хінді.
Окремо лобістську діяльність в Інтернеті здійснюють об'єднання громадян у соціальних мережах (групи). На даний момент у світі існують сотні тисяч груп, де обговорюються різні питання, пов'язані з повсякденним життям громадян. Думки, які формуються в ході обговорень все частіше впливають на прийняття політичних рішень, як на регіональному, так і на державному рівні. Про це свідчать останні приклади з арабських країн. Так в Саудівській Аравії вступає в силу новий закон, за яким працювати в жіночих магазинах зможуть тільки жінки. Жіночі групи тиску давно почали кампанію у Facebook з метою змінити ситуацію, коли жінок обслуговували виключно продавці-чоловіки. Деякі пропонували і взагалі бойкотувати магазини. Багато жінок були готові швидше поїхати за покупками за кордон. У результаті втрутився сам король Абдалла, який своїм декретом змінив існуючий порядок. Так само продавці-чоловіки повинні будуть поступитися своїм місцем жінкам, в тому числі, і в магазинах, які торгують косметикою. В Росії у відомого опозиціонера Олексія Навального, в його групі «Вконтакті» підписано майже 80 000 чоловік. В ній, зокрема, обговорюються затримання і арешт відомого блогера на 15 діб за непокору співробітникам поліції під час неузгодженого мітингу. Крім того, учасники групи обговорюють участь в акціях проти фальсифікацій на виборах.  Яскравий приклад успішного інтернет лобізму демонструє міжнародна організація Грінпіс. Цій неурядовій організації вдалося створити дуже успішну мережу Greenpeace.org. Грінпіс використовувє свої веб-сайти з великим успіхом в процесі інформування світової спільноти в боротьбі з поширенням токсичних відходів, генетично модифікованих продуктів і китобійного промислу. На сайті постійно оновлюються відеоролики з різними акціями, які журналісти можуть вільно використовувати в своїх репортажах. Окремо свій тиск на світову політику здійснює міжнародний проект WikiLeaks. Метою проекту - «таємне публікування і аналіз документів, які стали доступними внаслідок витоку інформації». Гучний скандал викликала витік більше 250 тисяч листів дипломатів США. Серед інших даних, стало відомо, що лідери Саудівської Аравії зверталися з проханням до США про авіаудар по Ірану, також стали відомі численні неформальні характеристики світових лідерів. Яскравий приклад впливу громадськості на політичні рішення через Інтернет продемонструвало скасування  антипіратського законопроекту SOPA-PIPA, запропонованого на розгляд американської Палати представників восени 2011 року, в разі вступу в дію якого сайти-порушники могли бути заблоковані федеральним урядом. Небайдужими до спроби впровадити цей законопроект стали  найбільші інтернет-ресурси. Вікіпедія мітингувала появою на своїх сторінках темного банера з написом "Свобода слова під загрозою", а англомовна версія онлайн-енциклопедії в знак невдоволення відключилася на цілу добу. Щоб вплинути на Конгрес, на сторінках Google з'явилася можливість відповідного голосування, в якому свої підписи "проти" поставили 4,5 мільйона чоловік. Противником появи антипіратського закону виступила і найбільша соціальна мережа Facebook, на сторінках якої її голова Марк Цукерберг розмістив відповідне текстове звернення. Відзначилась протестами і компанія Яндекс. Масові протести проти нових законів про цензуру в Мережі Інтернет вплинули на рішення членів Конгресу і його розгляд відмінили
В Німеччині, в свою чергу, восени 2011 року на конгресі блогерів «re: publiсa», 3000 представників німецькомовної блогосфери спробували домовитися про створення організації, яка буде захищати їхні віртуальні права. Конференція в Берліні була п'ятою за рахунком і, схоже, першою за значенням. На зустрічі в Берліні блогери заявили про створення своєрідного інтернет-лобі, яке має «посприяти створенню кращого і більш розумної інтернет-політики» і «більш ефективно представляти цифрові громадянські права». Про це заявив один з організаторів конгресу Маркус Бекедаль. Тривожною тенденцією він вважає поступове обмеження інтернет-свобод в деяких країнах.
Поки у суспільному житті ФРН блоги не грають скільки-небудь помітної ролі. За статистикою, якщо в Японії і США блоги регулярно читає кожен третій, то в Німеччині - лише кожен п'ятий. Міхаель Халлер, соціолог з університету Лейпцига, вважає, що невисокий інтерес до «альтернативно поширюваним новинам» пов'язаний з непоганим якістю традиційних німецьких ЗМІ. 
Судячи з реплік учасників конгресу, блогери очікують ще більшої відкритості і ще більших можливостей. Найбільш радикально налаштовані інтернет-активісти переконані навіть у наступі «Post Privacy» - повного зникнення кордонів, що відокремлюють приватне життя, недоторканність якої вже не в змозі гарантувати застарілі закони. Медіа-фахівець з Гамбурга Ян-Хінрік Шмідт переконаний у важливості подібних зустрічей, оскільки на його думку ключове питання XXI століття - як буде організована архітектура сучасних комунікаційних просторів. 
Блогери здатні стати серйозною політичною силою, вважає Габріела Коулман, антрополог з університету Прінстона, яка вивчає хакерські рухи. Про це, за її словами, свідчать акції проти саєнтологів, атаки на платіжні системи PayPal і Mastercard в розпал скандалу навколо WikiLeaks, а також роль інтернетчиків під час заворушень у Тунісі та Єгипті. В цьому сенсі є що додати і Росії з серією недавніх DDoS-атак на Livejournal та сайт «Нової газети». В Україні групи тиску в Інтернеті масово проявили себе в період закриття файлообмінника ех.ua та  сайту громадської організації «Дорожній дозор». Як відомо, після припинення Міністерством внутрішніх справ роботи файлообмінного ресурсу на сайт цього відомства, а також на сайти інших органів влади, в тому числі і сайт президента, почалися численні DDoS-атаки, що призвело до повного або часткового блокування роботи сайтів.
Поява Інтернету стала революційною подією у розвитку суспільства. Він вплинув на окремого індивіда, соціальні групи, держави, здійснивши комунікаційний вибух. Як соціальне явище глобальна інформаційна мережа змінює, по-перше, характер відносин в суспільстві, по-друге, громадські структури. Він легко дозволяє встановлювати контакти, вибудовувати відносини, що дозволяє ефективно здійснювати різні види діяльності, у тому числі дозволяє ефективно функціонувати різним групам тиску та лобістським структурам.

Комментариев нет:

Отправить комментарий